Крюківщинська Сільська Рада

ВОНИ ВСТУПИЛИ У НЕРІВНИЙ БІЙ З РАДІАЦІЄЮ

15 грудня у Крюківщинській школі вшановували ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Учні, яких запросили до актової зали, затамувавши подих слухали тих, хто був на передовій цієї війни. Так, саме війни, бо тисячі загинули у битві з ворогом, якого побачити неможливо.  І хоча більшість з них добре  знала про страшну небезпеку, та пропри це,  робила усе необхідне. І ціною цієї роботи були не мозолі, а людські життя.

Віктор Костина, заступник Крюківщинського сільського голови, ділиться власними спогадами про ту страшну трагедію 1986 року, про картини спустошених сіл та міст, про повсякденний героїзм звичайних людей.  

Крюківщинець Микола Баранюк, який у  той час був серед очільників битви з радіацією, розповідає учням про надзвичайні виклики здавалось би у звичайних ситуаціях:

- Коли наша машина заїхала до Прип’яті, скінчилося пальне. І мій водій з  відерцем пішов у місто. За цю прогулянку він поплатився життям. Від шаленої дози радіації за рік його не стало.

А ось доленосний момент, мабуть, не тільки для України, а для всієї Європи. Хоч мало хто про це знає і усвідомлює. В якусь мить вода з надр стала підходити до реактора. Це цілком реально могло призвести до вибуху «імпровізованої» водневої бомби. Щоб її відкачати, ліквідатори цілком свідомо пішли на неминучу смерть, ступивши в радіаційну воду. До речі, в такий благополучній і, здавалось б, далекій Швейцарії, до цього часу кілька сіл залишаються відселеними, бо туди «впала» радіація з Чорнобиля. Але, як не фантастично це звучить, безлюдною могла стати вся Європа, якби не  героїзм звичайних людей.

Сільський голова Андрій Кріпак від усього серця привітав крюківщинських ліквідаторів, звучали слова вдячності, побажання здоров’я і усіляких гараздів. Усі присутні на заході ліквідатори були нагороджені подяками та грошовими преміями. До речі, лунали  слова подяки з вуст «чорнобильців і на адресу сільського голови. Вони дякували за шану та підтримку, а головне, за те,  що не забуто про їх подвиг, що навіки викарбувані в пам’яті народній імена героїв…  

І лягали до пам’ятної стели, що увіковічила прізвища ліквідаторів, квіти. Їх того дня несли тим, хто поліг у  війні із невидимим ворогом….

6 місяців тому